da http://rebstein.wordpress.com/2007/11/22/la-lingua-plurale-del-senso-antonio-diavoli/ |
http://rebstein.files.wordpress.com/2007/11/federico-federici-la-quadratura-del-tempo-2007.jpg
Ho aspettato
tante volte
al varco il tempo
per potergli dire
la mia
per trattenerlo un attimo:
lui così frettoloso.
Ma per quanto mi sbrigassi,
per quanto mi ingegnassi
di scoprire i suoi infiniti
percorsi
lo attendevo sempre a lungo
e invano
ed ogni volta mi accorgevo
tardi che lui lì
era già passato
prima, mascherato da presente
e mi aveva salutato con un sorriso
senza che io riuscissi a riconoscerlo
e con il suo passo svelto
poi, se ne era andato
lasciandomi da solo
nella folla sconosciuta dei ricordi
che mi si frantumavano
ogni giorno di più
nel turbine dei miei pensieri.
I waited
many times
the gate time
to come out and say
my
hold for a moment:
he so hasty.
But for me to hurry,
I strive for
to discover its endless
paths
Always waiting for the long-
and in vain
and each time I realized
he later there
had passed
first, masked by the present
and I was greeted with a smile
I could recognize it without my
and with his brisk
Then he was gone
leaving me alone
stranger in the crowd of memories
I splintered
every day
in the whirl of my thoughts.
many times
the gate time
to come out and say
my
hold for a moment:
he so hasty.
But for me to hurry,
I strive for
to discover its endless
paths
Always waiting for the long-
and in vain
and each time I realized
he later there
had passed
first, masked by the present
and I was greeted with a smile
I could recognize it without my
and with his brisk
Then he was gone
leaving me alone
stranger in the crowd of memories
I splintered
every day
in the whirl of my thoughts.
ich wartete
vielfach
das Tor der Zeit
zu kommen und sagen:
meine
Halten Sie für einen Moment:
er so voreilig.
Aber für mich zu beeilen,
Ich strebe nach
zu entdecken, seinen endlosen
Wegen
Immer Warten auf die lang-
und vergebens
und jedes Mal wurde mir klar,
er später
vergangen
erstens durch die Gegenwart maskiert
und ich war mit einem Lächeln begrüßt
Ich konnte es ohne meine Anerkennung
und mit seinem regen
Dann war er weg
und ließ mich allein
Fremder in der Menge von Erinnerungen
Ich zersplittert
täglich
in den Strudel der meine Gedanken.
vielfach
das Tor der Zeit
zu kommen und sagen:
meine
Halten Sie für einen Moment:
er so voreilig.
Aber für mich zu beeilen,
Ich strebe nach
zu entdecken, seinen endlosen
Wegen
Immer Warten auf die lang-
und vergebens
und jedes Mal wurde mir klar,
er später
vergangen
erstens durch die Gegenwart maskiert
und ich war mit einem Lächeln begrüßt
Ich konnte es ohne meine Anerkennung
und mit seinem regen
Dann war er weg
und ließ mich allein
Fremder in der Menge von Erinnerungen
Ich zersplittert
täglich
in den Strudel der meine Gedanken.
я ждал
многократно
гейта
чтобы выйти и сказать:
мой
держать на минуту:
он так поспешно.
Но для меня спешить,
Я стремлюсь к
чтобы обнаружить ее бесконечные
путей
Всегда ждет долгосрочной
а зря
и каждый раз я понял,
позднее он есть
Прошло
во-первых, маскируется настоящее
и я был встречен с улыбкой
Я могу признать это без моего
и с его оживленным
Потом он ушел
оставив меня в покое
незнакомца в толпе воспоминания
Я раскололась
каждый день
в вихре мои мысли.
многократно
гейта
чтобы выйти и сказать:
мой
держать на минуту:
он так поспешно.
Но для меня спешить,
Я стремлюсь к
чтобы обнаружить ее бесконечные
путей
Всегда ждет долгосрочной
а зря
и каждый раз я понял,
позднее он есть
Прошло
во-первых, маскируется настоящее
и я был встречен с улыбкой
Я могу признать это без моего
и с его оживленным
Потом он ушел
оставив меня в покое
незнакомца в толпе воспоминания
Я раскололась
каждый день
в вихре мои мысли.
Я чекав
багаторазово
гейта
щоб вийти і сказати:
мій
тримати на хвилину:
він так поспішно.
Але для мене поспішати,
Я прагну до
щоб виявити її нескінченні
шляхів
Завжди чекає довгостроковій
а даремно
і кожного разу я зрозумів,
пізніше він є
Минуло
по-перше, маскується даний
і я був зустрінутий з посмішкою
Я можу визнати це без мого
і з його жвавим
Потім він пішов
залишивши мене в спокої
незнайомця в натовпі спогади
Я розкололася
кожен день
у вихорі мої думки.
багаторазово
гейта
щоб вийти і сказати:
мій
тримати на хвилину:
він так поспішно.
Але для мене поспішати,
Я прагну до
щоб виявити її нескінченні
шляхів
Завжди чекає довгостроковій
а даремно
і кожного разу я зрозумів,
пізніше він є
Минуло
по-перше, маскується даний
і я був зустрінутий з посмішкою
Я можу визнати це без мого
і з його жвавим
Потім він пішов
залишивши мене в спокої
незнайомця в натовпі спогади
Я розкололася
кожен день
у вихорі мої думки.
esperé
muchas veces
el tiempo de entrada
para salir y decir
mi
mantener por un momento:
que tan apresuradamente.
Sin embargo, para que me diera prisa,
Me esfuerzo para
para descubrir sus infinitas
caminos
siempre esperando el largo
y en vano
y cada vez que me di cuenta de
más tarde se
había pasado
En primer lugar, enmascarados por el presente
y me saludó con una sonrisa
yo podría reconocer sin mi
y con su paso ligero
Luego se fue
y me dejó solo
extraño en la multitud de recuerdos
me astilló
todos los días
en el torbellino de mis pensamientos.
muchas veces
el tiempo de entrada
para salir y decir
mi
mantener por un momento:
que tan apresuradamente.
Sin embargo, para que me diera prisa,
Me esfuerzo para
para descubrir sus infinitas
caminos
siempre esperando el largo
y en vano
y cada vez que me di cuenta de
más tarde se
había pasado
En primer lugar, enmascarados por el presente
y me saludó con una sonrisa
yo podría reconocer sin mi
y con su paso ligero
Luego se fue
y me dejó solo
extraño en la multitud de recuerdos
me astilló
todos los días
en el torbellino de mis pensamientos.
j'ai attendu
plusieurs fois
le temps de porte
de sortir et de dire
ma
retenir pendant un moment:
il si hâtives.
Mais pour moi, de se dépêcher,
je m'efforce de
pour découvrir ses innombrables
chemins
Toujours en attente pour le long
et en vain
et chaque fois que j'ai réalisé
Plus tard, il n'y
avait passé
d'abord, masquée par le présent
et j'ai été accueilli avec un sourire
Je ne pouvais reconnaître sans mon
et avec sa vive
Puis il a disparu
me laissant seule
étranger dans la foule de souvenirs
J'ai éclaté
chaque jour
dans le tourbillon de mes pensées.
plusieurs fois
le temps de porte
de sortir et de dire
ma
retenir pendant un moment:
il si hâtives.
Mais pour moi, de se dépêcher,
je m'efforce de
pour découvrir ses innombrables
chemins
Toujours en attente pour le long
et en vain
et chaque fois que j'ai réalisé
Plus tard, il n'y
avait passé
d'abord, masquée par le présent
et j'ai été accueilli avec un sourire
Je ne pouvais reconnaître sans mon
et avec sa vive
Puis il a disparu
me laissant seule
étranger dans la foule de souvenirs
J'ai éclaté
chaque jour
dans le tourbillon de mes pensées.
eu esperei
muitas vezes
o tempo de gate
para sair e dizer
meu
espera por um momento:
ele tão precipitada.
Mas para mim a pressa,
Eu me esforço para
a descobrir as suas infinitas
caminhos
sempre à espera de, a longo prazo
e em vão
e cada vez que eu percebi
ele mais tarde,
tinha passado
primeiro, mascarada pela presente
e fui recebido com um sorriso
Eu poderia reconhecê-lo sem o meu
e com a sua rápida
então ele se foi
deixando-me sozinho
estranho na multidão de memórias
Eu fragmentada
todos os dias
no turbilhão dos meus pensamentos.
muitas vezes
o tempo de gate
para sair e dizer
meu
espera por um momento:
ele tão precipitada.
Mas para mim a pressa,
Eu me esforço para
a descobrir as suas infinitas
caminhos
sempre à espera de, a longo prazo
e em vão
e cada vez que eu percebi
ele mais tarde,
tinha passado
primeiro, mascarada pela presente
e fui recebido com um sorriso
Eu poderia reconhecê-lo sem o meu
e com a sua rápida
então ele se foi
deixando-me sozinho
estranho na multidão de memórias
Eu fragmentada
todos os dias
no turbilhão dos meus pensamentos.
vártam
sokszor
a kapu idő
hogy jöjjön ki, és mondja
én
tartsa egy pillanatra:
ő oly sietve.
De nekem, hogy siet,
Én törekszik
felfedezni a végtelen
utak
Mindig várja a hosszú távú
és hiába
és minden alkalommal rájöttem
később ott
telt el
első, elfedi a jelen
és én fogadta mosolyogva
tudtam felismerni nélkül a
és az ő fürge
Aztán eltűnt
hagyva békén
idegen a tömegben emlékek
Én szálkás
minden nap
Az örvény a gondolataimat.
sokszor
a kapu idő
hogy jöjjön ki, és mondja
én
tartsa egy pillanatra:
ő oly sietve.
De nekem, hogy siet,
Én törekszik
felfedezni a végtelen
utak
Mindig várja a hosszú távú
és hiába
és minden alkalommal rájöttem
később ott
telt el
első, elfedi a jelen
és én fogadta mosolyogva
tudtam felismerni nélkül a
és az ő fürge
Aztán eltűnt
hagyva békén
idegen a tömegben emlékek
Én szálkás
minden nap
Az örvény a gondolataimat.
私は待った
多くの回
ゲート時間
出てくると言うに
私
しばらく保持されます。
彼はとても性急。
しかし、私のために、急いでする
私はのために努力する
その無限の発見へ
パス
常に長いウェイティング
と無駄に
私が実現し、各時間
後でそこに彼
経過し
まず、本によってマスク
と私は笑顔で迎えられ、
私は私なしでそれを認識することができます
と彼の活発なと
それから彼は消えていた
一人で私を残し
思い出の群衆の中に見知らぬ人
私は分裂した
毎日
私の思考の渦インチ
多くの回
ゲート時間
出てくると言うに
私
しばらく保持されます。
彼はとても性急。
しかし、私のために、急いでする
私はのために努力する
その無限の発見へ
パス
常に長いウェイティング
と無駄に
私が実現し、各時間
後でそこに彼
経過し
まず、本によってマスク
と私は笑顔で迎えられ、
私は私なしでそれを認識することができます
と彼の活発なと
それから彼は消えていた
一人で私を残し
思い出の群衆の中に見知らぬ人
私は分裂した
毎日
私の思考の渦インチ
Nessun commento:
Posta un commento